Поетична збірка Артема Азояна присвячена рідному місту Києву, Україні та людям, серед яких він живе. Це споглядання життя, філософські роздуми про людину в цьому світі та, звичайно, лірична розповідь про почуття та відчуття.

---

Загальна історія всього людства складається з окремих

історій кожної людини. Історія – це не доля. Історія твориться, 

доля сприймається.

Коріння моєї історії – на київській Лук’янівці. Сто років тому

мій дід, рятуючись від геноциду вірмен в Османській імперії, 

оселився в Києві, відкрив разом із братом пекарню та 

розпочав історію моєї родини.

Історія моєї родини – це батько-фронтовик, який по війні 

працював на кіностудії ім. Довженка разом із моєю мамою. 

Це татові брати-підпільники, що загинули в Бабиному яру. 

Це мої рідні, які усе своє життя живуть і працюють в Києві, 

створюючи власні історії.

Моя історія – це київська історія, в якій є дві мови, російська 

та українська, є два погляди на світ, український та 

вірменський, є багато друзів, що розуміють та підтримують 

мене, та є одна любов – моя кохана дружина, моя муза та 

підтримка.

Ця книжка – поетична часточка моєї особистої історії.

Це моя київська абетка.