Завдяки стрімкому розвитку медицини, технологій та соціально-економічного прогресу тривалість життя людей в розвинених країнах суттєво подовжилася. Досягнувши 60-річного віку, люди все частіше думають не про пенсію та спілкування з своїм сімейним лікарем, а відкривають нові небачені горизонти, опановують нові види діяльності, розширюють коло спілкування, користуючись соціальними мережами.Попереду велика частина життя, коли діти вже самостійні, основні статки зароблені - і прожити його треба так, щоби онуки захоплено слідкували за пересуванням бабусі по геотегам в своєму інстаграмі.

На жаль, перспективу прожити повноцінне якісне життя сучасним енергійним пенсіонерам можуть зіпсувати нейродегенеративні захворювання, які розвиваються у поважному віці значно частіше, ніж в молодому. Наприклад, сумнозвісна хвороба Альцгеймера, що є найбільш поширеною причиною розвитку деменції, вражає до 10% осіб 65-річного віку і до 40% 85-річних.

Такі захворювання завдають великої шкоди як самим хворим, так і їх близькому оточенню, характеризуються прогресивним погіршенням пам'яті та інших когнітивних функцій, в тому числі можливості жити незалежно від доглядальників.

Чи можна якось попередити цю шкоду та знизити ризики?

Ця лекція про те, як допомогти нашому мозку довше протистояти віковим порушенням.
Що стоїть за терміном "когнітивний резерв"?
Ви дізнаєтесь про пасивні та активні резерви нашого мозку, від чого вони залежать.
Поговоримо про те, як оцінити когнітивний резерв мозку людини та розглянемо доказову базу основних факторів його збільшення, зокрема про роль:

• Виховання в збагаченому середовищі.
• Освіти та білінгвалізму.
• Різновидів дозвілля.
• Фізичної активності.

Дізнавшись про вплив зазначених видів активності на роботу мозку ви будете усвідомлено піклуватись про своє ментальне здоров'я на радість собі в майбутньому та вашим онукам.